Чи піддаєтися ви боязні пострілу? Виявляється, до 40% відсотків стрільців в якійсь мірі бояться зробити постріл, іноді на свідомому, а іноді і на підсвідомому рівні. Проте, до такого феномену потрібно поставитися дуже уважно, оскільки надалі така боязнь може перерости в ситуацію, яка зробить неможливим ,будь яку стрільбу.
Так ,що це за страх і як він проявляється?
Якщо не заглиблюватися в психосоматику, то така стрілянина це автоматичне вдавлення спускового гачка, обумовлене страхом не пострілу, а страхом використання зброї в цілому.
Найбільш частими фізичними проявами такого страху є:
- Стрімке м'язове скорочення
- Відлучання голови від ложа
- Закриття очей
Такі прояви характерні для всіх стрільців зі страхом пострілу в тому чи іншому вигляді. Якщо у початківців -мисливців вони викликані страхом будь-якої рушниці, то у досвідчених стрільців можуть проявлятися, наприклад, в разі стрільби з нових великокаліберних гвинтівок.
Крім явних проявів страху новачка і досвідченого мисливця з новою зброєю існує боязнь до якої стрілок вже звик, якась затаєна боязнь пострілу. З такою проблемою може зіткнуться навіть професійний стрілок-спортсмен, виявити її можна наступним чином.
Постріляти з іншим стрільцем по нерухомих цілях (підійде будь-яка дисципліна або просто мішені, головне їх нерухомість), для стрільби слід використовувати свою зброю і патрони з якими постійно ходите на полювання або використовуєте на дисциплінах. Так само для експерименту буде потрібно кілька холостих капсулів.
Попросіть вашого партнера зайняти звичне місце інструктора зі стрільби щодо вас (збоку, ззаду).Далі проведіть серію пострілів, але самі не заряджайте зброю, нехай цим займеться ваш напарник.
Попередні умови для виконання самого тесту полягає в наступному:
Закрийте очі і відкиньте ствол або передайте магазин, щоб ваш напарник його зарядив в довільній комбінації (холостий, холостий або холостий бойовий і тд.). По готовності зарядки, закрийте стволи не дивлячись на патрони і приступайте до стрільби.
Далі все буде відбуватися по теорії Шредінгера, невизначеність який піде постріл виведе м'язову реакцію на головний план, в основному це буде проявлятися на м'язах обличя у вигляді різного роду гримас.
Якщо ви пройшли тест і виявилося, що підсвідомо ви все таки боїтеся стріляти, то не впадайте у відчай, приблизно десять відсотків стрільців по всій земній кулі страждають даною проблемою.
Для викорінення з себе страху слід:
- Запастися терпінням (клацанням пальців дана проблема не вирішується)
- Відмовитися від стрільби мінімум на місяць (виключити будь-яку стрілянину бойовими патронами на полюванні, стрільбищі)
Саме відпочинок є ключовим в даній ситуації, так як після місяця простою ви починаєте все з чистого аркуша, по іншому рефлекси не здолати.
Але стріляти не можна тільки бойовими патронами, а ось стріляниною холостими патронами слід зайнятися кожного вечора. Дана процедура необхідна для розвалу умовного рефлексу, який сформувався в результаті боязні натискання спускового гачка.
Спуск гачка повинен стати для Вас приємним ,з подальшим розслаблення всіх груп м'язів обличчя і живота.
Повертати в магазин бойовий патрон варто в тому разі коли всі зірки зійшлися і ви більше не відчуваєте спазмів м'язів, ваше екіпірування в повному порядку, а рушницю ідеально підігнано під вас (підгонка є частою причиною виникнення страху пострілу, через больові наслідки пострілу).
Не варто нехтувати думкою досвідчених користувачів зброї. Звернутись за допомогою в підгонці і перевірці на техніку вашої стрільби зовсім не ганебно, багато професіоналів в процесі перенавчання саме так і робили.
Але все ж головним після місяця тренувань буде стріляти і ще раз стріляти, за будь-якої зручної можливості, як то кажуть "Клин клином вибивають".
Варто пам'ятати, що боязнь пострілу можна побороти як на фізичному, так і на психологічному рівні, просто пам'ятайте, що такий фактор істотно впливає на якість вашої стрільби.
