Тема про свинцеве отруєння вже давним-давно стоїть на порядку денному у більшості еко-активістів по всій земній кулі.В деяких країнах Західної Європи та Північної Америки вже введені законодавчі норми ,щодо заборони свинцевого дробу і заміни його на стальний.Данний процес пройшов швидко і болісно для мисливців.Все більше країн приєднується до такої заборони ,і Україна не виняток, так як вже тривалий час ця заборона ,як грозова хмара нависає над головами українських мисливців.Так невже свинець гірше сталі, і якщо свинець заборонять, настане армагеддон?Ще з перших заборон в США почалися порівняння і вивчення показників балістики, ступеня впливу отруєння свинцем на водоплавну дичину, в разі її потрапляння в організм, ролі мисливця за загальної тенденції свинцевого забруднення в природі.

Почнемо з балістичного фактора ,показники якого невтішні, на думку більшості експертів.При використанні сталевого дробу з сімдесяти міліметровим патроном рушничний бій погіршується ,і як наслідок з'являється більше число підранків.
А ось збільшення підранків вже веде не тільки до поганого для мисливця сценарію,коли зменшується удачливість, але і тягне за собою збій в екосистемі. Система буде давати збої на підвищенні числа підранків, що стануть легкою здобиччю місцевих хижаків і підвищать їх популяцію.А підвищення популяції в свою чергу призведе до запресовки гнізд з підростаючими особинами.
Такі процеси можуть відбуватися не тільки з водоплавної дичиною, а й з представниками співочих птахів, зайцями і тд.Як підсумок, вийде значне зменшення чисельності багатьох видів дичини.

Фактор загальної екології та мізерна роль мисливців в загальній тенденції по забрудненню екосистеми.Загальна кількість дробу залишена в природі українським мисливцем після пострілу не можна порівняти з неконтрольованими та й контрольованим викидами свинцевих з'єднань промисловістю.Такі свинцеві сполуки більш активно взаємодіють і розчиняються в навколишній природі ,ніж свинець в його природному вигляді.
Фактор отруєння водоплавної дичини при годуванні вважаю необгрунтованим, так як кількість таких випадків в наших територіальних кордонах не велика, і зведення його, як основоположного аргументу сумнівне.
Таке отруєння можливо тільки за умови, що з одного боку на дні водойми буде велике накопичення дробу залишеної мисливцями, а з іншого боку там постійно буде годуватися птах, що без додаткової систематичної підгодівлі навряд чи буде годуватися в настільки запресованому місці.Такі місця зустрічаються в інших країнах, де птахів випускають в спеціальних мисливських господарствах під рушницю мисливця.
Також ,слід враховувати, що дріб тоне і залишається на дні, яке майже у всіх регіонах України дуже замулене.

Введення законодавчої заборони не витримує абсолютно ніякої критики і є чимось схожим на полювання на відьом, в спробах ,за допомогою малої крові закрити очі на інші кричущі факти ,нехтування екологічними нормами.

Можливі інші, менш радикальні заходи для припинення потрапляння мисливського дробу в екосистему.Першим ділом,потрібно запобігти контактуванню свинцю з зовнішньої хім. середовищем:

Гальванічне покриття верхніх шарів свинцю -такий спосіб вже давно використовується в промислових галузях.Нанесення покриття з кольорових металів,таких як нікель \ мідь \ олово \ цинк запатентовано, але малоефективно через нестабільні хімічні сполуки і ,знов таки ,еко норм.
Також дріб з гальванічним покриттям має пористу фіз решітку, що змушує наносити покриття товстим шаром в 20+ мкм з додаванням кінцевої вартості продукту в 2 раза.Було придумано кілька способів ,як пристосувати гальванічний метод під свинцеву дріб.

Спочатку на свинцевий дріб напилюється олов'яний шар до десяти мкм.Далі проходить обробка водовідштовхувальним розчином, метою якого є заповнення пористої решітки для запобігання потрапляння в неї елементів зовнішнього хім.сегедовища.Просушивши і обкатавши дробину з двома етапами напилення ,вона набуває ущільнену олов'яну плівку ,що дає захист від зовнішнього активного хім.середовища.
Плівка з гідрофобізуючої-водовідштовхуючої  рідини має ряд переваг і в фізичних характеристиках: високий нагрівальний поріг, не підвладна окислення, відсутність корозії, екологічно чиста.
Крім поліпшених фізичних характеристики, ГФЖ позитивно впливає і на балістичні параметри.За рахунок тонкого шару покриття, вага залишається в межах норми.А ось поверхня дробини стає набагато гладшою, що прибирає втрату джоулів ,при подоланні дробом атмосферних мас.
Кінцева ціна дробу з ГФЖ коштує трохи більше звичайного дробу на 15-20%.

Як висновок, можна сказати, що перехід від свинцевого дробу до сталевого не вигідний не кому, крім виробників зброї і популістських еко рухів. Одним вигідна заміна старої зброї на нову, призначене для стрільби сталевим дробом, а ось іншим вигідно створення іміджу борців за чистоту природи, без реальної боротьби з першопричиною ,у вигляді промислових відходів.