Полювання на лисуху,на мою думку, не заслужено поставлене українськими мисливцями на другорядні за значимістю ролі у мисливському побуті загалом та у полюванні на водоплавну дичину, зокрема. У вигляді промислового об'єкта цей птах справді відчутної цінності не принесе, а ось для рядового мисливця на водоплавну дичину інтересу відразу два.

  • Птах цікавий для полювання, ні не так, птах викликає інтерес у здобутті, тому що не настільки прямолінійний як качка, поводиться з неабиякою часткою обережності і увагою, навіть до незначних помилок мисливця. Що ще потрібно мисливцеві, крім азарту та боротьби з розумним звіром.
  • Потрібно ще смачне м'ясо, і воно є при правильному приготуванні. М'ясо вийде не специфічним, смачним та головне корисним.

Перша помилка мисливців-початківців, вважати що лиска відноситься до качок або гусей, що в корені не вірно, цей птах належить до вкрай обережного сімейства пастушкових птахів з загону журавлеподібних. У цьому сімействі немає видів, що переважають по ареалу проживання. Пастушкові зустрічаються, як на луках із болотами, так і на великій воді. Лисуха ж у розмірах і за вагою нічим не поступається малій качці. Середня довжина дорослої особини досягає 38 см з розмахом до 80 см і живою вагою півтора кілограма. У народі лисуху або лиску ще називають "водяною куркою", оскільки перебуваючи на суші, в ній важко ідентифікувати представника сімейства водоплавних.


Завдяки своєму неординарному вигляду, переплутати лисуху з іншим птахом вкрай малоймовірно. Птах має насичене чорне перо з характерним білим лобовим наростом, що переходить у дзьоб.
Ще одним яскравим ідентифікатором є лапи, які у воді розкриваються, а на суші складаються (що відбувається вкрай рідко, тому що більшість часу життя птах воліє перебувати у воді).


Будучи водним мешканцем, птах неохоче пірнає і лише у випадках особливої небезпеки на невеликий відрізок часу. Під час занурення під воду, лиска не буде плисти, а вирине майже в тому ж місці, за винятком водойм із сильною течією (але в таких місцях птицю знайти вкрай складно, тому що птах любить стоячі водойми).
Ареалом проживання цього виду є вся територія Євразії, частина північної Африки та Австралії. Виводок птаха налічує до 10 яєць у кладці, які висиджуються самцем і самкою по черзі. У разі загибелі одного з батьків,один, хто залишиться не зможе самостійно доглянути весь виводок, тому сезон полювання на птаха починається тільки після того, як потомство підросте і саме стане на крило.


Після опірення пташенят і кінця линяння, що у більшості випадків відбувається на екваторі літа, птахи збиваються у величезні зграї, що налічують понад сотню особин. Такі зграї до останнього місяця літа полюбляють відкриті водойми та рясні нічні перельоти.
Улюбленими ласощами птиці прийнято вважати водяний горіх і ряску, але й інша плаваюча рослинність буде птахові на радість. Як правило, полювання на птицю відбувається до перших заморозків, після чого лиски відлітають. Оптимальним часом для полювання на лисуху буде ранній ранок.

Для полювання на лиску не завадить:

  • Маскування. У разі полювання з гоном можна використовувати специфічні маскувальні костюми. При організації засідок краще замаскувати плавзасіб або виділене місце відповідним маскувальним матеріалом
  • Опудала, як спеціаліальні у вигляді лиски, так і качині в комбінованому вигляді
  • Дроб номер 5-7, в залежності від побажань мисливця
  • Собака,що пройшов натаску для підбору підранків (не бажано залучати собак без натаски, тому що вони можуть отримати важкі каліцтва від гострих пазурів)

Підсумовуючи, хочу сміливо заявити, що полювання на лиску, це цікавий і захоплюючий вид полювання,що не поступається качиному або гусячому полюванню.