Суперечка про те,яка куля менше рикошетить в лісі ведеться з незапам'ятних часів, якщо в сегменті нарізної зброї все стало більш-менш зрозуміло, то в сегменті гладкоствольних куль кінця-краю не видно. Запас форм гладкоствольної кулі налічує більше сотні різних модифікацій, які відрізняються: формою носової частини, матеріалом виготовлення, масою і багатьма іншими показниками.
Крім того, у гладкоствольної кулі існує безліч нюансів її конструкції, які можуть вплинути на її здатність до рикошету. На загальному тлі відразу можна виділити кулю Блондо,про яку ми не так давно робили аналогічну статтю. Я не дарма почав саме з французької кулі "Блондо", бо вона є прототипом "Ленінградки" в більш легкому технологічному виконанні. Появі цієї кулі ми зобов'язані двом російським зброярам А.Посудину і його "тесці" А.Борейшу.
Цікавим є той факт,що "Ленінградка" хоч і з'явилася досить давно, відносну популярність стала набирати тільки останнім часом. Припускаю, що на її популярність могла вплинути тупоноса форма, я думаю не в одного мисливця промайнула думка, як така форма може взагалі полетіти. Може,ще й як може. Раніше ми вже говорили, що куля "Ленінградка" це пройшовша трансформацію куля "Блондо", розкриємо більш детально в чому полягала трансформація.
Подібність добре вгадується в профілі, але "Ленінградка" стала повністю підкаліберною, так що габарити її змінилися, що додало їй стійкості в польоті. У сукупності зміни дозволили підвищити ефективну дальність, варто відзначити, що куля вийшла досить легкою(польотна маса 28,3 г). Будучи підкаліберною ,вона забезпечена спеціальним контейнером і це дуже зручно, тут погану аналогію можна провести з кулею Рубейкина. Спорядження кулі Рубейкина має на увазі важкий процес підбору дробового контейнера (невдача в якому може довести до втрати ствола). У разі кулі "Ленінградка" все не так сумно. Для даної кулі спеціально додається контейнер і не один, в двох варіантах (трубчастий, стаканоподібний). Найбільш поширеним все ж вважається трубчастий варіант контейнера. Внутрішня поверхня даного контейнера частково повторює форму кулі, тим самим добре її фіксуючи. Зовнішня поверхня покрита ребрами, що пом'якшують проходження дульних звужень і хід по каналу ствола. Склянкоподібна форма більше нагадує дробовий контейнер, внутрішня поверхня не має виступів, замість них зачепи в передній частині, які фіксують кулю за фронтальну площину. У днищі контейнера знаходяться спеціальні проточки,що полегшують розкриття.
Зовнішня частина склянкоподібного контейнера покрита напрямними ребрами. Куля "Ленінградка" не єдина в своєму виконанні, на що вказує приставка Л в назві (Л-1, Л-2 і тд.). У нашій статті про кулю "Блондо" ми згадували історичні факти вражаючої сили даної кулі (згадки факту зупинки ворожої техніки одним попаданням кулі в рухову частина), можна скептично сприймати даний факт, так як прямих доказів немає і бути не може. Відносно вражаючої сили "Ленінградки", можна сміливо сказати, що машину вона не зупинить, але для полювання її більш ніж достатньо.
Переважна кількість полювань в Україні відбувається, як правило, в лісистій місцевості, коли на шляху між стрільцем і дичиною стоять ялинки, гілки, кущі ,при таких умовах стрільби часом буває складно зробити постріл. Завдяки своїй тупоносній формі, аналогічній пулі "Блондо" куля "Ленінградка" блискуче справляється з даними перешкодами і я б точно придивився до даного боєприпасу мисливцям,що переважно полюють в наповненій перешкодами місцевості.
