Стрілянина гладкоствольними кулями завжди вимагає пошуку оптимального боєприпасу. Відповідно,постійний пошук найкращого звуження під певне завдання вимагає відповідного пошуку ефективної конструкції кулі.
Але постійні експерименти з конструкцією кулі привели до невтішних результатів. Погоня за одним показником невблаганно призводила до втрати іншого. Як правило, перше що страждає це "ефективність" при полюванні на великого копитного звіра.
Багато видів куль,крім круглих не підходять по даному параметру. Але є винятки, до яких можна віднести кулю Мак-Елвіна, а так само її радянський прототип кулю Кіровчанка.Дані кулі відносяться до стрілочного типу у яких є звуження в каналах ствола. Їх конструкція зроблена більш обтічною, що дає можливість більш граціозно проходити перешкоди, наприклад, при стрільбі в лісовій місцевості.
Почнемо з головної кулі в цьому сімействі- кулі Келлі "Мак-Елвіна". Куля прийшла до нас з США, де отримала не аби-яку популярність. Чи не останню роль в якій зіграла її конструкція, де її максимальний діаметр має менший розмір, ніж внутрішній діаметр каналу ствола.Якщо придивитися, то можна виділити загальний контур стріли, чимось вони схожі. Не варто забувати і про пристойні балістичні характеристики. Головною перевагою можна виділити сильно зменшений опір лобового потоку повітря, такий успіх додає боєприпасу потрібного вражаючого ефекту при полюванні на крупну копитну дичину.
При проходженні кулею каналу ствола вона центрується, що дозволяє використовувати два вкладиші з пластмаси в якості направляючих для кулі,що має сфероїдну форму. Головний недолік у вигляді малої поздовжньої стійкості присутній і в даній конструкції кулі.У польоті кулі втрачають стійкість і починають серію перекидів, а зі зменшенням швидкості починають летіти боком, у зв'язку з напором аеродинамічних сил, що тягне за собою зміну ймовірної траєкторії.
Куля Кіровчанка
Даний боєприпас умовно можна поділити на два підвиди К1\К2, обидві модифікації йдуть в наборі з пластмасовим контейнером, за допомогою якого куля проходить чокове звуження. Досить оригінальна форма складається з двох циліндричних осей і конусного з'єднання, покликаних досягти стійкості за рахунок зміщення центру маси передньої її частини і переміщення центру тиску в хвостову частину.
Однозначної думки про пулі Кіровчанка немає, деякі досить відомі мисливці ще в кінці 80-х років минулого століття виділяли її ефективність, натомість сучасні фахівці вважають даний боєприпас не доведеним до розуму.
У мережі поширені рекомендації щодо поліпшення пластикового контейнера кулі, за допомогою підручних матеріалів. Покращують дані рекомендації загальні показники чи ні, для мене особисто не відомо. Але те,що такими способами можна забрати частину перевантаження під час пострілу на контейнер, а так само зменшити деформацію при проходженні дульного звуження залишається фактом.
