Правильний підхід до нори
Одне з головних правил, яке слід закарбувати в пам'яті великими буквами каже: "Як тільки в поле зору мисливця потрапляє нора, слід відразу брати собаку на поводок". В не залежності від того, впізнала собака стару нору чи дана нора їй ще не звідана, на поводок собаку слід брати в будь-якому випадку. До нової нори взагалі не потрібно підходити ближче двадцяти метрів, без попереднього її обходу по периметру. Такий обхід ,наприклад ,взимку дозволить зрозуміти чи знаходиться лисиця в своєму притулку (простим підрахунком вхідних і вихідних слідів). Варто пам'ятати,що в лисячий норі може перебувати інший звір з породи куницевих.
Зрозуміти наявність звіра в норі можна і по поведінці норної собаки, коли вона наближається до нори (нехарактерні всхрап, збудження, принюхування). Як тільки ви спустите собаку з повідця, вона почне моментально норитися.
Важливо звернути увагу на постійну зміну собакою віднорків, таке хаотичне переміщення говорить про хорошу активність звіра на території нори, але ось про наявність його в даний момент на місці не гарантує.
Для спрощення полювання слід навчити собаку вербальним сигналам руками, такі сигнали, звичайно, не зроблять з вашого вихованця "морського котика", але вказати, яку з нір перевірити в першу чергу допоможуть.
Поведінка мисливця під час занорювання собаки
Іноді оцінити ступінь успішності дій собаки в норі можна простим прислухуванням до гавкання собаки, якщо гавкіт не стабільний, з періодичним посиленням або зменшенням ,значить пес успішно переслідує звіра в норі. Звуковий контроль можливий в неглибоких норах. При сильнішому гавкоті з нори мисливцеві потрібно приготуватися до можливої появи звіра. Бувають випадки відкладеного пострілу, коли мисливець замість вилетівшої з нори лисиці потрапляє в свою собаку, тому варто бути зібраним і акуратним у діях.
Якщо собака довго не з'являється при сильному гавкоті, значить вона загнала звіра в глухий кут і впоратись з ним не може через відсутність досвіду або дефіциту "ражу" погоні, в таких випадках, іноді, може знадобитися і розкопка нори. Іншими словами, і переслідувати не хочеться і кинути шкода.
Не радиться відпускати від себе собаку після її виходу з нори
Після рясного снігопаду, до встановлення стабільної кірки (насту) лисиця вкрай не зацікавлена у виході зі своєї схованки, що ставить перед норною собакою непосильне завдання. На переслідування дослідної лисиці у норної йде дуже багато сил, саме в той момент коли розпалена гонитвою собака вилазить з нори потрібно взяти її під контроль (в такий момент вони люблять хапнути снігу або вивалюватися ньому для охолодження).
Головна помилка початківця мисливця полягає в ігноруванні знаків,що подаються собакою біля, здавалося б, вже відпрацьованої нори (в норі можуть перебувати до 5 лисиць та інших тварин родини куницевих).
Іноді трапляється й навпаки, молода собака відмовляється лізти в нору, а господар її змушує, бо знає, що звір там. Причин відмови може бути кілька: не знайомий запах звіра, або нора йде під крутим кутом, а буває, що звіра там немає і господар молодої собаки помиляється.Примушувати собаку пірнати в нору не потрібно і під час навчання, знайшовши нору ,наприклад ,лисиці, собака може просто в майбутньому зациклиться на її запаху та ігнорувати запах інших куницевих.
Після виходу собаки з нори завжди слід її оглянути на наявність ран. Робота в вузькому лазі майже завжди залишає ранки, які в майбутньому можуть вилитися у великі проблеми зі здоров'ям.
